ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 

Історія інституту

 

            Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України (ФМІ ім. Г.В. Карпенка), заснований у 1951 pоці на базі діючих тоді у Львові установ АН Української РСР і АН СРСР. Наказом по Львівському філіалу АН УРСР встановлено дату початку роботи Інституту 1 червня 1951 року. Початково назва Інституту: "Інститут машинознавства та автоматики АН УРСР". У 1964 році – перейменований на Фізико-механічний інститут, а у 1980 році ФМІ присвоєно ім’я академі­ка Г. В. Карпенка на вшанування його за­слуг перед наукою та Інститутом й з нагоди 90-річчя від дня  народження вченого.

       Сьогодні ФМІ ім. Г.В. Карпенка відомий в Україні і у світі як науково-дослідницький центр у галузі механіки руйнування і міцності матеріалів, фізи­ко-хімічних процесів корозії, неруйнівного контролю дефект­ності матеріалів та технічної діагностики кон­струкцій і середовищ.

         Інститут структурно складається з 16-ти наукових відділів та двох науково-дослідних лабораторій. При ФМІ функціонують також створені інститутом госпрозрахункові підрозділи: ДПІЦ "Техноресурс", ДПІЦ "Львівантикор", ДМП "Газотермік". На сьогодні в інституті працює понад 350 співробітників, серед них 7 членів НАН України,  43 доктори та 102 кандидати наук.

        Актив­но залучаючи до співпраці про­від­них науковців львівських установ НАН України та інших відомств, Національного університету «Львівська політехніка» та Львівсь­кого Національного університету ім. Івана Франка. ФМІ ім. Г. В. Карпенка, відповідно до постанови Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України від 28 квітня 2015 р. (протокол №8), проводить наукові дослідження з таких пріоритетних напрямків:

  • фізичні основи та інформаційні технології технічної діагностики та дистанційного зондування;
  • фізико-хімічна механіка руйнування і міцності матеріалів: проблеми водневого впливу та корозії.   

        Організацію та виконання фундамен­таль­них та прикладних досліджень за основними науковими напря­мами здійснюють: З.Т. Назарчук, В.В. Панасюк, В.І. Похмурський, М.П. Сав­рук, І.М. Дмитрах, В.М. Федірко, В.В. Кошовий, Л.І. Муравсь­кий, В.В. Федоров, І.М. Яворський та інші. В інституті сформувалися наукові школи з механіки деформівного твердого тіла, фізико-хімічної механіки ма­те­ріалів, фізикометрії та інформаційних технологій.

     Вагомий внесок у заснування інституту та подальший його розвиток зробили: Г.М. Савін, Г.В. Карпенко, М.М. Шуми­ловсь­кий, К.Б. Карандєєв, М.Я. Леонов, Я.С. Під­стригач, В.М. Ми­хай­ловський, Г.Г. Мак­симович, О.М. Ро­манів, Ю.І. Бабей, Б.І. Блаж­кевич, Л.Я. Мізюк, О.Я. Ярема й низка інших відомих вчених.

    В інституті створено теорію адсорбційної та водневої втоми сталей, розви­нуто теорію граничної рівноваги деформівних тіл із дефектами типу тріщин, що заклало основи нового напрямку в механіці матеріалів, розвинуто новий науковий напрям – фізико-хімічну механіку руйнування та міцності матеріалів, опрацьовано нові методи локальної зміцнювальної термо­обробки зварних швів і поверхне­вого зміцнення деталей машин, створено нові прилади та системи для дослідження космічних об'єктів.

Суттєвого розвитку в інституті набули мате­ма­тична теорія дифракції хвиль, теорії сигналів і електричних кіл. Вченими ФМІ запропоновано нові методи обробки зображень, відбору і перетворення сигналів, підви­щен­ня їх завадостійкості при геофізичних та космічних дослід­женнях.

     Результати виконаних в інституті наукових досліджень опубліковано у понад трьохстах моно­графіях, серед яких, зокре­ма, 14-томна фундаментальна праця «Меха­ніка руйнування та міцність ма­теріалів».

З 2017 року розпочато випуск багатотомного посібника "Технічна діагностика матеріалів і конструкцій".

  Фахівці інституту зробили вагомий внесок у розв’язання велико­масш­таб­них науково-технічних  проблем, серед яких:

  • розробка та атестація високоміцних та корозійнотривких металічних матеріалів для суднобудівної та енергетичної промисловості;
  • розробка конструкцій і технологій виготовлення породо-руйнівного шарошкового інструменту для вугільної промисловості;
  • створення та організація виробництва комплексу апаратури для розвідки і оцінювання запасів корисних копалин;
  • атестація конструкційних матеріалів для космічної техніки, що контактує з водневовмісними середовищами;
  • розробка та виготовлення апаратури для керування космічними апаратами;
  • організація вітчизняного виробництва тепло- та корозійнозахищених труб для комунального господарства України;
  • розроблення ефективних неруйнівних методів і засобів для надійної експлуатації авіаційної техніки;
  • створення апаратури для діагностики стану підземних комунікацій та реалізація ін’єкційних технологій відновлення пошкоджених елементів будівельних конструкцій.

    Наукові та науково-технічні розробки інституту відзначено Державними преміями СРСР у галузі науки і техніки, Ради Міністрів СРСР, Державними преміями України у галузі науки і техніки, іменними преміями НАН.

    З 1965 р. інститут видає журнал “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, який став провідним періодичним виданням з проблем фізико-хімічної меха­ніки крихкого руй­нування, впливу робочих середовищ на міцність матеріалів, теорії і технологій про­ти­корозійного захисту тощо. Часопис перевидається англійською мовою видавницт­вом “Springer” під назвою “Materials Science”.

     Інститут видає міжвідомчий збірник наукових праць “Відбір та обробка інформації” – авторитетний друкований орган у галузі теорії взаємодії фі­зич­них полів з неоднорідними середовищами, інформаційних технологій та вимірювальних систем.

Інститут володіє декаметровим радіотелескопом, що вхо­дить до загальноакаде­мічної інтерферо­метричної системи УРАН, яка є національним надбанням України. 

Фізико-механічний інститут з 1992 р. є членом Європейсь­кого товариства з цілісності конструкцій (ESIS), а з 1993 р. – Міжнародного конгресу з руй­нування (ICF). Інститут входить також до Європейської коро­зій­ної федерації (EFC) і Міжнародного радіосоюзу (URSI).

Колектив інституту став науковою і кадровою базою заснування Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, Державного науково-дослідного інституту інформаційної інфра­структури, Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України, Інституту автоматики і електрометрії РАН у Ново­сибірську.

При ФМІ функціонує Українське товариство з механіки руйнування матеріалів (УТМР). Одне із головних завдань цього Товариства – організація міжнародних конференцій “Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій”. Інститут разом з УТМР є організатором 8-ої Міжнародної конференції IСF, яка відбулася в 1993 році у Києві, а у 2014 році – вже 5-ї Міжнародної конференції "Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій". Кожні два роки (з 1992 р.) інститут проводить міжнародні конференції з проблем корозії та протикорозійного захисту.

Інститут є розробником передових технологій в галузі фізико-хімічної механіки руйнування та міцності матеріалів, корозії металів та їх протикорозійного захисту, неруйнівного контролю і діагностики властивостей матеріалів, середовищ і конструкцій.

Неруйнівний контроль та технічна діагностика матеріалів є одним з найбільш поширених сучасних підходів до запобігання руйнуванню конструкцій. Конкурентноздатні розробки ФМІ в цій галузі дають змогу проводити широкий спектр досліджень з визначення залишкового ресурсу об’єктів тривалої експлуатації.

Інститут веде розробку передових технологій, методів та засобів технічної діагностики елементів конструкцій промислових об’єктів тривалої експлуатації з використанням вихрострумової, ультразвукової, акусто-емісійної, магнітної та вібраційної дефек­то­скопії.

Фахівці інституту проводять контроль відповідального обладнання енергетичної, будівельної, нафто- та газотранспортної галузей промисловості з метою своєчасного запобігання їх виходу з ладу на основі власних унікальних методик, та спеціального обладнання. Науковці ФМІ використовують також спеціальне устаткування для проведення ремонтних та профілактичних робіт в особливо складних умовах.

Особливість методик та технологій полягає у врахуванні впливу на міцність та довговічність елементів конструкцій  реальних умов їх експлуатації (агресивних і небезпечних середовищ, високих та низьких тисків, температур, дії за цих умов водню, сірководню, рідких металів тощо) для прогнозування роботоздатності  та ресурсу експлуатації конструкцій. 

Розроблені в інституті технології та обладнання дають змогу відновити дороговартісне устаткування за допомогою електро­дугового напилення, а також продовжити термін експлуатації шляхом нанесення корозійнотривких та зносостійких титанових, оксидокерамічних, нанокристалічних покривів. Розробки ведуться для різних класів матеріалів. Інститут пропонує також сучасні технологічні схеми захисту поверхонь від корозії з використанням спеціально розроблених лако-фарбових покриттів з попереднім гідроабразивним очищенням поверхні.

    У ФМІ розробляються унікальні ін’єкційнї технології  заліковування дефектів типу тріщин у бетонних, залізобетонних та цегляних конструкціях із застосуванням текучих поліуретанових композицій з метою оперативного відновлення їх несучої здатності. В рамках відповідних інноваційних проектів в інституті розроблено та виготовлено пересувні діагностично-відновлю­вальні лабораторії, що можуть бути ефективно використані у складних умовах реновації міських підземних інженерних споруд, пам’яток ар­хітек­тури, мостів, дамб тощо.

Інститут широко співпрацює з відомими українськими та зарубіжними під­приємствами, бере участь у виконанні великомасштабних техноло­гічних проектів і цільових програм.

В галузі літакобудування ведеться активна співпраця з українським АНТК "Антонов", зокрема, в рамках розробки і впровадження у виробництво нових методів оцінювання довго­вічності силових елемен­тів конструкцій літаків серії "АН". Крім того, на протязі останніх восьми років в АНТК "Антонов" та підприємст­вах, що експлуатують авіа­­ційну тех­ніку, успішно викорис­товуються та внесені до технічного регламенту об­слу­го­ву­ван­ня вихро­стру­мо­ві дефектоскопи, розробле­ні у ФМІ НАН України.

Інститут веде постій­ну співпрацю з під­при­ємствами НАК "Наф­то­газ України", рядом українсь­ких ТЕС та АЕС, у рамках якої виконує експертну оцін­ку зали­шкового ре­сур­су експлуа­та­ції, мо­ніторинг та захо­ди з відновлення відпо­відальних вузлів та дета­лей – трубопроводів, вентилів, роторів, систем охолодження тощо.

Органічне поєднання фундаментальних та прикладних досліджень у галузі матеріалознавства, механіки руйнування та міцності матеріалів і конструкцій, корозії та технічної діагностики на базі широкого використання інформаційних технологій забезпечує інститутові передові позиції у вітчизняній та світовій науці у цій проблематиці.

   На базі Фізико-механічного інституту функціонують наукові школи з проблем:

  • Механіки руйнування матеріалів і міцності конструкцій;
  • Теорії та методів неруйнівного контролю властивостей матеріалів і діагностика стану елементів конструкцій;
  • Корозії та захисту металів від корозії;
  • Інженерії формування властивостей поверхні конструкційних матеріалів.

       Ці школи реалізують свою діяльність через наукові семінари, які очолюють відповідно: академіки НАН України З.Т. Назарчук, В.В. Панасюк, члени-кореспонденти НАН України В.Р. Скальський, В.І. Похмурський, І.М. Дмитрах, В.М. Федірко, а також доктори наук О.П. Осташ і Г.М. Никифорчин.

       В інституті функціонує створений з ініціативи Ради молодих науковців та спеціалістів ФМІ науково-навчальний семінар молодих спеціалістів: „Наукові школи ФМІ – естафета поколінь” (керівники: д.х.н. І. Ю. Завалій, д.т.н. О.І. Яськів, к.т.н. А. Т. Синявський).

      Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України є головною установою в Україні з наукової проблеми “Фізико-хімічна механіка матеріалів” та науково-технічної проблеми “Корозія і протикорозійний захист металів”. З цих проблем діють наукові ради, які здійснюють координацію наукової діяльності у відповідних галузях досліджень.

    Інститут залучений до роботи у Науково-навчальному центрі з правами відділення цільової підготовки Національного університету "Львівська політехніка" та Західного наукового центру НАН України і МОН України, який створено на виконання спільних постанови Президії НАН України №302 та рішення Колегії МОН України № 14/1-13 від 22.11.2006 р. "Про поглиблення інтеграції освіти і науки в сучасних умовах" .

     Метою діяльності такого центру є організація цільової підготовки фахівців з підвищеним творчим потенціалом для установ НАН України, вищих навчальних закладів та науково-виробничих об'єднань для забезпечення кадрового супроводу розробок НАН України та Національного університету "Львівська політехніка", а також проведення спільних наукових досліджень.

     Інститут здійснює міжнародну науково-технічну співпрацю в рамках двосторонніх міжнародних угод в галузі науки, а також виконував роботи за проектами УНТЦ, INTAS, Royal Society Collaborative Grant, грант NATO (Collaborative Linkage Grant), Міжнародний грант Українсько-корейського центру, грант ICDD (Міжнародного Центру дифракційних баз даних) (в середньому 10 проектів щорічно).

На замовлення Європейського Офісу Аерокосмічних Досліджень і Розробок  виконано партнерський проект УНТЦ „Вплив хроматвмісних та безхроматних органічних покриттів на корозійну втому алюмінієвого сплаву” (В.І.Похмурський, І.М.Зінь), у результаті виконання якого було обгрунтовано можливість і доцільність заміни токсичних хроматних інгібіторів в полімерних покриттях синергічними композиціями іонообмінних інгібувальних пігментів.

   За підтримки Міністерства освіти та науки України разом з Інститутом прецизійної механіки (Варшава, Польща) виконано українсько-польський науково-дослідний проект „Синергічні системи покриттів як альтернатива хроматуванню та хроматвмісним пігментам. Розробка, випробування та застосування”.

     Інститут активно реалізує положення угоди про науково-технічну співпрацю між ФМІ НАН України, Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім.Я.С.Підстригача НАН України та Хемніцьким технічним університетом (Німеччина), в рамках якої проводяться дослідження щодо будови і властивостей газотермічних покриттів з використанням порошкових дротів, відбувається обмін досвідом в галузі інженерії поверхні. (В.І. Похмурський, М.М.Студент).

   На замовлення Техаського Інституту Науки (США) протягом 2011-2012 років виконувався дослідницький проект „Вивчення проблеми корозійного руйнування алюмінієвої опори для глибоководних робіт” (В.І. Похмурський, І.М.Зінь). Дослідженнями встановлено причини корозійного руйнування технологічних металоконструкцій для глибоководних бурових робіт, виготовлених з алюмінієвого сплаву. Розроблено рекомендації для  підвищення їх терміну експлуатації у морській воді.

     Налагоджено тісне науково-технічне співробітництво з Інститутом фізичної хімії Польської академії наук (Варшава, Польща), який виступило контрагентом міжнародного контракту №345 “Дослідження впливу експлуатаційної деградації сталей магістральних трубопроводів на їх властивості у об’ємі” з організацією “Венеційські Технології” (Італія); Об’єднаним дослідним центром Європейської Комісії (Інститут енергії, Петтен (Нідерланди).

    З цими організаціями налагоджено тривале співробітництво, яке має перспективи розширення, як з точки зору укладання міжнародних контрактів, так і виконання проектів Європейської Комісії.

     Підготовлений, поданий і прийнятий для проходження конкурсу в рамках Програми добросусідства Польша–Україна–Білорусь INTERREG IIIA/TACIS CBC проект “Створення транскордонної мережі моніторингу ґрунтових екосистем на території української частини Міжнародного біосферного резервату (МБР) “Західне Полісся“, в якому, крім ФМІ, як партнери приймають участь Інститут агрофізики ім. Б. Добжанскего Польської академії наук в Любліні (Польша) та Шацький національний природний парк (Україна).

   В результаті співпраці з Корейським інститутом матеріалознавства було розроблено основи технологій поверхневого зміцнення промислових титанових сплавів у контрольованих кисеньвмісних і вакуумних середовищах, які дозволяють регульовано змінювати структурно-фазовий стан поверхневих шарів і забезпечують високий рівень зносо- і корозійної тривкості та широке декоративне застосування виробів.

    Інститут здійснював також окремі дослідницькі та експериментальні роботи у співпраці з такими зарубіжними науковими центрами: Об’єднаний Центр Європейського Союзу (м. Петтен, Нідерланди); Варшавська Політехніка (м. Варшава, Польща); Інститут дослідження матеріалів (м. Геєстахт, Німеччина); Шеффілдський Халлам Університет (Великобританія).

З зазначеними організаціями налагоджено тривале співробітництво, яке має перспективи розширення, як з точки зору укладання міжнародних контрактів, так і виконання проектів Європейської Комісії.

     Інститут виступає організатором низки міжнародних конференцій та симпозіумів, зокрема:

За ініціативи Фізико-механічного інституту було підписано рамкову угоду про співпрацю між Національною академією наук України та Європейським товариством цілісності конструкцій (ESIS). Як додаток до цієї угоди увійшла Програма з наукової та технічної співпраці на 2010-2014 роки.

Коштом фінансової підтримки INTAS ФМІ виступив співорганізатором  Європейської літньої школи з втоми і руйнування (The First European Summer School of Fatigue and Fracture (ESSFF1) Польско-українсько-німецької літньої школи з механіки руйнування (The Ninth Polish-Ukrainian-German Summer School of Fracture Mechanics (SSFM9).

    Фізико-механічним інститутом ім. Г. В. Кар­пен­ка НАН України разом з Українською асоціацією корозіоністів проведено низку Міжнародних конференцій-виставок з проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів «КОРОЗІЯ». Сумарно на конференціях розглянуто понад 550 секційних і стендових доповідей науковців і виробничників з України, а також з Великобританії, Індії, Італії, Німеччини, Польщі, Португалії, Туреччини, Японії, країн СНД та інших. Ці конференції, єдині в Україні з цієї галузі науки, сприяють ознайомленню науковців і виробничників з новими досягненнями в галузі протикорозійного захисту.

    Аналіз представлених доповідей був використаний для підготовки аналітичної записки про стан протикорозійного захисту металофонду України для Президії НАН  та РНБО України. Аналітична записка була розглянута на засіданні Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при РНБО України. Комісія відзначила виняткову важливість проблеми захисту металоконструкцій від корозії та рекомендувала Кабінетові Міністрів разом з Національною академією наук України розробити та затвердити державну цільову програму ресурсозбереження та захисту від корозії конструкційних матеріалів у базових галузях промисловості України на період до 2015 року.

    Понад 20 співробітників інституту є членами міжнародних організацій та комітетів, цілий ряд з них входять до їх керівних органів:

  • академік НАН України В.В. Панасюк є директором виконавчої ради ICF, з 1997 – член міжнародної редколегії журналу “Fatigue and Fracture of Engineering Materials and Structures”, член Ради ESIS;
  • Проф. Г. М. Никифорчин – голова підкомітету з водневої деградації матеріалів ТК 10 ESIS.
  • Чл.-кор НАН України В. І. Похмурський – член міжнародної ради корозіоністів (ICC), міжнародного товариства електрохіміків (ISF), Європейської корозійної федерації (EFC).

    Протягом останніх років Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України успішно виконує поставлені завдання, передбачені цільовими програмами наукових досліджень, зобов’язання за господарчими договорами і контрактами, грантами, угодами про науково-технічне співробітництво. В результаті його діяльності одержано ряд нових важливих наукових результатів, здійснювалися впровадження розробок у вітчизняній промисловості та за кордоном.

Слід відзначити вагомі досягнення інституту у розвитку фундаментальних і
прикладних  досліджень з профілюючих в інституті наукових напрямів, а також у видавничій діяльності. Зокрема, підготовці та виданні актуальних наукових   праць, регулярному випуску міжнародного журналу "Фізико-хімічна механіка матеріалів" та міжвідомчого збірника наукових праць "Відбір і обробка інформації", у підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації.

       У інституті значна увага приділяється розвитку експериментальної бази, зокрема:

  • функціонуванню радіоінтерферометра УРАН-3, який є національним надбанням України;
  • розвитку досліджень в галузі екологічного моніторингу Шацького  Національного природного парку в рамках діяльності Шацької міжвідомчої науково-дослідної лабораторії, яка створена згідно з постановами Бюро ВФТПМ та Бюро Президії НАН України;
  • створено центр колективного користування науковими приладами „Центр електронної мікроскопії та рентгенівського мікроаналізу”, придбаними за кошти НАН України.

     За результатами багаторічних спільних наукових досліджень українських, білоруських та польських вчених створено міжнародний транскордонний біосферний заповідник ЮНЕСКО «Західне Полісся». Відповідна міжурядова білорусько-польсько-українська угода стосовно створення і забезпечення функціонування цього заповідника була підписана 28 жовтня 2011 року міністрами навколишнього середовища трьох країн.

     Функціонування транскордонного біосферного заповідника ЮНЕСКО «Західне Полісся» сприятиме вирішенню проблеми збереження унікальних природних комплексів Полісся та забезпечення сталого розвитку регіону. В перспективі вчені трьох країн на прикладі створеного транскордонного біосферного заповідника ЮНЕСКО «Західне Полісся» планують проведення різнопланових наукових досліджень щодо оцінки впливу зміни клімату на структуру біологічного та ландшафтного різноманіття в Поліському регіоні.

      Окрім того важливою складовою праці науковців інституту є практика впровадження прикладних наукових розробок в промислову експлуатацію через успішну реалізацію цільових інноваційних проектів, а також через госпрозрахункові структури інституту.

      Наукові та прикладні результати співробітників інституту були відзначені низкою нагород та відзнак різного рівня, зокрема:

  • Директора, акад. НАН України З. Т. Назарчука нагороджено орденами “За заслуги” III ступеня (2008 р.) та ІІ ступеня (2012 р.);
  • Заступника директора, член-кориспондента НАНУ, д.т.н., професора В.Р. Скальського нагороджено відзнакою Президії НАН України «За наукові досягнення» (2014р.);
  • Заступника директора, д.т.н., ст.н.с. О.І. Яськіва  та д.т.н, провідного наукового співробітника І.М. Погрелюк нагороджено премією імені Георгія Володимировича Карпенка за видатні наукові роботи в галузі фізико-хімічної механіки матеріалів і матеріалознавства (2014р.);
  • Заступника директора к.т.н. В.А. Черватюка відзначено Премією академії будівництва ім. ак. М.С. Буднікова за 2013 рік;
  • Завідувач відділом Л.І. Муравський отримав почесне звання сеньйора Міжнародного товариства інженерів-оптиків (2014 SPIE Senior Member) за досягнення в оптичній метрології та оптико-цифровій обробці зображень;
  • Завідувача відділом, д.т.н. професора О. П. Осташа нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2013р.);
  • Завідувача відділом, д.т.н. професора Г. М. Никифорчина нагороджено відзнакою НАН України «За професійні здобутки» (2013р);
  • Почесне звання  Академік Міжнародної Академії неруйнівного контролю присвоєно ст.н.с. В.М. Учаніну;
  • Провідного наукового співробітника д.т.н. І. Ю. Завалія удостоєно премії Львівської обласної адміністрації та Львівської обласної ради для заслужених вчених;
  • Державну премію України в галузі науки і техніки присуджено д.х.н. І. Ю. Завалію (2008 р.) та чл.-кор. НАНУ, д.т.н. І.М. Дмитраху (2012 р.), та д.т.н. В.Р. Скальському (2012 р.);
  • Премією ім. Є.П. Патона Президії НАН України нагороджено акад. НАН України З.Т. Назарчука та проф. В.Р. Скальського (2011 р.);
  • Звання «Винахідник року Національної академії наук України» отримали ст.н.с., к.т.н. В. М. Учанін (2009 р.), д.т.н., проф. В.Р. Скальський (2011 р.) та ст.н.с., д.т.н. І. М. Погрелюк (2012 р.).
  • Премію президента України для молодих учених отримала к.ф.-м.н. І.Я. Долінська (2015 рік).
  • Звання «Заслужений діяч науки і техніки України» отримав член-кор. НАН України В.М. Федірко (2016 рік).
  • Відзнакою НАН України «За професійні здобутки» нагороджено д.т.н. Р. М. Джалу.

  • Премію НАН України імені Георгія Володимировича Карпенка за видатні наукові роботи в галузі фізико-хімічної механіки матеріалів і матеріалознавства відзначено чл.-кор. НАН України О. Є. Андрейківа (2016 рік).

  • Премію НАН України ім. О.І. Лейпунського за роботи в галузі ядерної енергетики присуджено акад. НАН України З.Т. Назарчуку, чл.-кор. НАН України В.Р. Скальському (2016 рік).

     

        Протягом 2012-2017 рр. РМНС інституту проведено три конференції: XXІІІ,  XXІV та XXV відкриті науково-технічні конференції молодих науковців і спеціалістів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України –  КМН – 2013, КМН – 2015 та КМН – 2017, відповідно.

        Діючий склад РМНС (протокол засідання РМНС інституту від 01.12.2016 р. №12): голова – к.т.н. Людмила Франкевич, заступники голови - к.ф.-м.н. Віктор Лисечко, к.т.н. Роман Проскурняк, секретар - Наталія Мельник, члени: к.т.н. Вікторія Подгурська, к.т.н. Ярослав Хабурський, Оксана Кулик, Оксана Дзерин, Юрій Канюк, Христина Швачко, Богдан Дацко, Іван Кухар.

       Голова Ради молодих вчених входить до складу Вченої ради інституту та до Ради молодих вчених Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України.

      Інститут щорічно бере участь у Міжнародних виставках де презентує готові до впровадження власні розробки. На регіональному рівні  ФМІ ім. Г.В. Карпенка був переможцем переміг у загальноміському конкурсі «Обличчя міста-2009» в номінації «Львів інноваційний», який проводився Львівською міською радою та Львівською торгово-промисловою палатою.

     На сьогодні  29 молодих учених інситуту отримують іменні стипендії та премії, а також ґранти для проведення науково-дослідних робіт, зокрема, 5 – стипендію Прези­дента України, 14 – стипендію НАН України, 7 – іменні премії Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради, виконуються 3 науково-дослідні роботи за грантами для молодих учених НАН України.