ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Угода з Thomson Reuters; впровадження ідентифікаторів DOI; VІІ НП конференція «Наукова періодика: традиції та інновації»

Українські університети, наукові установи 

отримали доступ до електронних баз наукових даних –

інструменту для підвищення ефективності дослідницької роботи

Згідно Угоди та Меморандуму про взаєморозуміння щодо забезпечення учасників українського Консорціуму e-VERUM доступом до Core Collection платформи Web of Science компанії Thomson Reuters (включно з регіональними індексами наукового цитування Китаю, Південної Америки, Кореї, країн з перехідною економікою та Росії), а також Journal Citation Reports — бази даних наукових видань та їхніх імпакт-факторів, і Derwent Innovations Index — глобальної бази даних щодо патентів, підписаними 23 грудня 2015 року, підрозділ наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії Thomson Reuters (провідного світового постачальника аналітичної інформації для бізнесу та науки) оголосив про надання своїх флагманських інформаційних ресурсів українському Консорціуму e-VERUM, до складу якого увійшли 100 українських університетів та наукових установ:( http://everum.org.ua/News/view/17 )

Наявність у вітчизняних університетів та наукових установ можливостей користуватись визнаними професійним науковим середовищем базами даних є необхідною умовою ефективного міжнародного науково-технічного співробітництва.

За словами Максима Стріхи новим Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який було схвалено Верховною Радою України 26 листопада 2015 року, передбачено можливість надання грантів на забезпечення доступу до електронних баз наукових даних.

Максим Стріха зауважив, що університетам та науковим установам не слід забувати про забезпечення можливості доступу власних співробітників та студентів до професійних наукових інформаційних ресурсів. «В першу чергу, це має бути їхньою ініціативою, що й демонструє ідея утворення українського Консорціуму e-VERUM», - додав заступник Міністра .

Засновниками консорціуму e-VERUM є чотири організації, керівники яких стали членами Виконавчої Ради Консорціуму:

  • Асоціація «УРАН»,
  • Громадське об’єднання «ЕЛібУкр»,
  • Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського 
  • Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Передплата рішень підрозділу наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії Thomson Reuters фінансується як за рахунок власних коштів українських університетів і наукових установ, так і міжнародними спонсорами.

Рішення підрозділу наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії Thomson Reuters для доступу до провідних баз даних цитування регулярно використовують понад 7000 дослідних установ у 120 країнах із метою інформаційної підтримки своєї роботи.

 

31 березня 2016 року у Сесійній залі Великого конференц-залу НАН України відбулося розширене засідання Науково-видавничої ради (НВР) НАН України за участю почесного віце-президента компанії «Thomson Reuters» Джеймса Теста:

http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=2160

Під час заходу було обговорено шляхи розвитку наукових журналів за допомогою наукометричної бази даних «Web of Science».

Участь у заході взяли понад 100 працівників наукових установ Академії – видавничих підрозділів, редакційних колегій і редакцій 50-ти наукових періодичних видань, а також працівники Видавничого дому (ВД) «Академперіодика» НАН України.

Академік НАНУ Я. Яцків наголосив, що наукові періодичні видання є необхідним елементом розвитку науки і технологій, засобом здійснення комунікації між ученими. Тому надзвичайно важливо, щоб він був добротним і передбачав якісний відбір публікацій, слугував своєрідним фільтром для псевдонаукових статей тощо. Як зазначив доповідач, в Україні статті пишуться здебільшого не для інформування громадськості про нові наукові результати, а для задоволення вимог до кількості наукових публікацій у періодичних виданнях, що необхідні для захисту кваліфікаційних робіт. З огляду на це, в нашій державі існують серйозні проблеми із власними науковими періодичними виданнями, зокрема, з їх якістю та відповідністю міжнародним стандартам.

Академік Я. Яцків також відзначив позитивні зрушення, серед яких – відчутне підвищення якості виготовлення наукових періодичних видань НАН України та приєднання академічних видань до системи користування індексами DOI. Значну роль у цьому процесі відіграє консультативна та практична допомога ВД «Академперіодика» НАН України, який розробив Концепцію формування сегмента видавничої продукції Академії в електронному середовищі.

Важливим компонентом комунікації і майданчиком для обміну досвідом між редакціями є конференція «Наукова періодика: традиції та інновації», щорічно організовувана ВД «Академперіодика» НАН України за підтримки НВР НАН України й активної участі групи науково-методичного забезпечення видавничої діяльності НАН України.

Менеджер компанії «Thomson Reuters» із розвитку бізнесу в Україні, Білорусі та Грузії Олег Сябренко у своєму виступі наголосив на унікальній користі наукометричної бази даних «Web of Science» для видавців – у напрямі міжнародного розвитку й розвитку наукового потенціалу. Олег Сябренко розповів присутнім про те, що підрозділ наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії «Thomson Reuters» надав свої флагманські інформаційні ресурси українському Консорціуму e-VERUM ( http://everum.org.ua/  ), до складу якого увійшли 100 вітчизняних вищих навчальних закладів і наукових установ.

Почесний віце-президент компанії «Thomson Reuters» Джеймс Теста розповів про процес відбору журналів для флагманських індексів наукового цитування (SCIE, SSCI, AHCI), які складають ключову колекцію бази «Web of Science», та до нового Індексу цитування джерел, що з’являються (ESCІ). Він зауважив, що новий індекс є частиною «Core Collection» (тобто «Основної колекції» згаданої бази).

Усі журнали ESCI проходитимуть обов’язковий, хоч і менш жорсткий відбір.

Компанія подбала про те, щоб інформація щодо цитувань журналів нової бази була доступною, проте дані цитування не сприятимуть збільшенню імпакт-факторів, а для журналів з ESCI імпакт-фактори не розраховуватимуться.

 

Дж. Теста нагадав присутнім про критерії відбору наукової періодики до наукометричної бази даних «Web of Science», серед яких:

  • наявність англомовної бібліографічної інформації (заголовок, авторське резюме, ключові слова);
  • наявність бібліографічних посилань у романському алфавіті;
  • наявність рецензування;
  • міжнародний склад редакційної ради/колегії;
  • міжнародний склад авторів;
  • регулярність і вчасність публікування;
  • дотримання «Міжнародних редакційних конвенцій» (International Editorial Conventions).

Він наголосив, що, подаючи журнали до цієї бази, необхідно подбати про англомовний контент, зокрема, про наявність статей англійською мовою, подання метаданих англійською мовою та відповідність міжнародним редакційним правилам. До того ж, слід враховувати, що, отримавши відмову, журнал може повторно подавати заявку на включення до індексів «Web of Science» не раніше, ніж за 2 роки.

Але варто пам’ятати, що якщо виданню відмовлено у включенні до одного з основних, флагманських індексів, то для нього залишається можливість одразу подавати заявку й бути включеним до ESCI.

Перед поданням потрібно перевірити відомості про видання в реєстраційній базі даних «Ulrich’s Periodicals Directory», а саме – стандартний номер періодичного видання (ISSN). Найкраще взяти окремий ISSN на електронний відповідник друкованої версії періодичного видання. При цьому необхідно враховувати, що електронна й паперова версії видань мають бути тотожними: жодні розбіжності між ними є не припустимими.

 

Рішення про включення до бази «Web of Science» ухвалюється компанією «Thomson Reuters» на підставі аналізування трьох послідовних випусків журналу, які слід надати одночасно (можна надсилати їх паперовий примірник). Мова наповнення журналу не має значення, однак вихідну інформацію видання, метадані і бібліографічні списки кожної статті необхідно дублювати англійською. Якщо журнал має online-версію, можна, не надаючи паперових примірників, долучити до заявки посилання на його Інтернет-ресурс, а в разі відтермінування викладення повного тексту статей – надіслати повні PDF-файли відповідних номерів.

Крім того, «Thomson Reuters» не вважає перешкодою наявність доцільного самоцитування.

До індексів «Thomson Reuters» можуть бути включені політематичні (мультидисциплінарні) наукові періодичні видання. Проте, на думку Дж. Теста, потрібно зважати на високий рівень конкуренції, адже мультидисциплінарними є такі видання, як, наприклад, всесвітньо відомі журнали «Science» і «Nature».

Можливим також є подання до індексів серій книг.

 

Докладніше з інформацією щодо бази «Web of Science» можна ознайомитися у презентаціях, люб’язно наданих Дж. Теста й О. Сябренком.

Презентація Джеймса Теста:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Testa_presentation.pdf

Презентація Олега Сябренка:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Web_of_Science_for_Ukrainian_Journals_Siabrenko_presentation.pdf

 

 

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЦИФРОВИХ ІДЕНТИФІКАТОРІВ DOI

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/DOI.pdf

З 2014 р. «Укрінформнаука» має усі необхідні повноваження для одержання та присвоєння цифрових ідентифікаторів DOI, що дає можливість для організації найбільш ефективної співпраці з академічними науковими журналами.

Одним з кроків до включення у міжнародні наукометричні бази є впровадження системи надання цифрових ідентифікаторів об’єктів (The Digital Object Identifier – DOI).

DOI – це вбудоване посилання, код, який дозволяє віднайти будь-яку публікацію на будь-якому ресурсі незалежно від мови первинного посилання, чітко вказує розташування статті у мережі Інтернет, забезпечує постійний та надійний зв’язок між публікаціями.

Це гіперпосилання (шлях до публікації) є усталеним і не залежить від зміни видавця, хостінгу чи назви видання: користуючись DOI пошукач має за один крок дійти до потрібної публікації.

Надання цифрових ідентифікаторів для наукової продукції здійснюється агентством CrossRef, діяльність якого здійснює некомерційна установа – асоціація PILA (Publishers International Linking Association, Inc.). Членство в PILA є відкритим для видавців літератури наукового та професійного змісту. CrossRef здійснює управління та веде регулярно оновлювану інформаційну базу даних, що складається з оригінальних опублікованих праць, їх метаданих і цифрових ідентифікаторів, що вказують на розташування певних статей у мережі Інтернет.

Науково-видавнича рада НАН України підтримала спільну ініціативу Видавничого дому «Академперіодика» НАН України і передплатного агентства «Укрінформнаука» щодо укладання угоди з асоціацією PILA і входження до CrossRef.

У 2014 році «Укрінформнаука» стала членом PILA та резидентом CrossRef, і відтепер має усі необхідні повноваження для одержання та присвоєння цифрових ідентифікаторів DOI, що дає можливість для організації найбільш ефективної співпраці з академічними науковими журналами. Установа-видавець кожного з видань НАН України може одержувати DOI, уклавши відповідну угоду з агентством «Укрінформнаука»

( http://u-i-n.com.ua/ua/news/?news_id=10 ).

 

Послуги присвоєння DOI

ПА "Укрінформнаука" пропонує послуги з присвоєння цифрових ідентифікаторів DOI. Унікальний код DOI, на відміну від бібліографічного посилання, може бути роспізнаний без помилок при пошуку в мережі інтернет. Зробивши запит на веб-сайті організації CrossRef ( www.crossref.org ) за цифровим ідентифікатором DOI, можна отримати не тільки опис статті, а й посилання на її повний текст.

 

Вимоги агентства CrossRef до веб-ресурсу наукового періодичного видання

1. Власний веб-ресурс наукового періодичного видання (журналу) повинен мати англомовний інтерфейс.

2. Сайт повинен складатися з:

– головної (візитної) сторінки журналу із зазначенням ISSN, а також вихідної інформації щодо головного редактора, редакційної колегії, політики редакційної колегії з приводу дотримання авторського права і порядку рецензування статей, наукової тематики, порядку та періодичності виходу;

– на головній сторінці повинен бути вихід на кожне число журналу — як поточне, так і архівні;

– сторінка окремого числа журналу (поточна чи архівна) повинна містити DOI, наданий цьому числу журналу в цілому (надається агентством CrossRef безкоштовно під час заповнення постатейних форм на відповідне число журналу), та мати вигляд змісту відповідного числа журналу, при цьому з кожної позиції змісту повинен бути можливим перехід на домашню сторінку окремої статті;

– домашня сторінка кожної статті містить метадані: цифровий ідентифікатор DOI цієї статті, правильний опис-посилання на цю статтю (скорочена англомовна назва журналу відповідно до ISSN, рік виходу, том, номер, сторінковий інтервал статті), прізвища авторів, назви установ, де вони працюють, назву статті, анотацію (резюме) до статті, ключові слова. За рішенням редакційної колегії може бути вміщено перехід на повнотекстову версію статті (наприклад, у форматі pdf).

 

Вимоги агентства CrossRef до веб-ресурсу книжкового видання

1. Власний веб-ресурс видавництва повинен мати англомовний інтерфейс.

2. Сайт повинен складатися з:

– головної (візитної) сторінки видавництва;

– на головній сторінці повинен бути вихід на сторінку книжкового видання;

– сторінка книжкового видання повинна містити наступні обов’язкові метадані:

Обов’язкові елементи

Серія: назва серії, том, ISBN, дата публікації (рік), видавець, цифровий ідентифікатор DOI для серії

Книга: назва книги, дата публікації (рік), ISBN (якщо ISBN відсутній, необхідно використовувати елемент ), видавець, цифровий ідентифікатор DOI для книги

Глава: цифровий ідентифікатор DOI для глави

Рекомендовані елементи:

прізвища авторів і назви установ, де вони працюють, редактор, анотацію (резюме) до книги, ключові слова, кількість сторінок (для книг), сторінки (для глав).

 

Для довідки:

Детально про корисність цих ідентифікаторів, переваги користування ними для усього масиву періодичних видань НАН України, а також про вимоги CrossRef до видань для отримання цифрових ідентифікаторів можна прочитати у статтях А.І. Радченко, Т.М. Яцків та І.О. Тихонкової у випуску 10 загальноакадемічної серії «Наука України у світовому та інформаційному просторі»:

http://www.nas.gov.ua/publications/books/series/9789660247048/Pages/default.aspx?ffn1=IssueID&fft1=Eq&ffv1=16 .

Для отримання та успішного функціонування механізму цифрових ідентифікаторів установі-видавцю необхідно створити веб-ресурс наукового журналу, відповідно до обов’язкових вимог CrossRef. З метою допомоги кожному науковому журналу НАН України у розробці власного веб-ресурсу відповідно до цих вимог ВД «Академперіодика» НАН України розробив необхідні уніфіковані технологічні рішення і готовий надати необхідні консультації та допомогу у доопрацюванні чи створенні необхідного веб-ресурсу.

 

Контактна інформація Передплатного агентства «Укрінформнаука»:

Поштова адреса: вул. Володимирська, 54, м. Київ-30, 01601

Офіс знаходиться за адресою: вул. Терещенківська, 3, кімн. 57

Тел./факс +38 (044) 288-03-46

E-mail: innovation@nas.gov.ua

Сайт: http://u-i-n.com.ua

 

14 червня 2017 року

в Києві у приміщенні Головної астрономічної обсерваторії НАН України

відбулася

VІІ Науково-практична конференція

«НАУКОВА ПЕРІОДИКА: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ».

Конференція «Наукова періодика: традиції та інновації» була організована й проведена Видавничим домом «Академперіодика» НАН України.

 

Серед основних питань, що розглядалися на конференції, було: 

•            питання  формування видавничої стратегії НАН України,

•            питання відкритого доступу в Україні і охорони авторських прав,

•            публікаційної активності вітчизняних науковців,

•            перспектив входження академічних наукових видань до наукометричних баз даних.

 

Були проведені майстер-класи з таких питань, як:

  • користування додатковими сервісами Бази даних CrossRef: CrossRef Reference Linking; CrossRef Plagiarism Check; CrossRef Publication Record; CrossRef Funding Data;
  • технічні правила верстки наукового журналу;
  • використання стандарту «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (ДСТУ 8302:2015) у наукових журналах.

 

Також у рамках конференції працювала інформаційна виставка «Періодичні видання НАН України».

 

Перелік презентацій:

1. Данілова Анна Дмитрівна, провідний інженер передплатної агенції «Укрінформнаука»

Користування додатковими сервісами Бази даних CrossRef:

   CrossRef Reference Linking;

   CrossRef Plagiarism Check;

   CrossRef Publication Record;

   CrossRef Funding Data.

2. Діденко Юлія Володимирівна учений секретар Науково-видавничої ради НАН України

Конкурс на краще книжкове видання НАН України. Правила використання грифа НАН України

3. Діденко Юлія Володимирівна учений секретар Науково-видавничої ради НАН України

Перспективи входження академічних наукових видань до наукометричних баз даних

4. Крючин А.А., Мініна Н.М., Овсієнко Л.М

Аналіз публікаційної активності вітчизняних науковців в галузі технічних наук

5. Лень Євген Георгійович д.ф.-м.н., проф.

Проблеми українського наукового видання та шляхи їх подолання

6. Анна Радченко

Оновлення вимог до наукових фахових видань України як крок до наукометричних баз

7. Анна Радченко

Про стандарт «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (ДСТУ 8302:2015)

8. Тихонкова Ірина, к.б.н.

Чому моє видання не індексується у Web of Science? На що звернути увагу, як оцінити шанси?

9. Тетяна Шендерович, провідний технічний редактор ВД «Академперіодика», Олена Вакаренко, аспірантка інституту ботаніки ім.М.Г. Холодного

Технічні правила верстки наукового журналу (основні рекомендації)

10. Академік НАН України Я.С.Яцків, Голова Науково-видавничої ради НАН України

Українська академічна періодика: Стан і перспективи

11. Яцків Тетяна Михайлівна, директор Передплатного агентства «Укрінформнаука»

Критерії оцінки наукового журналу. Цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу

 

З презентаціями доповідей (11 тем яких подано вище), що були виголошені на конференції, можна ознайомитися тут:

http://akademperiodyka.org.ua/uk/node/188

 

Матеріали виступів опубліковані у черговому випуску загальноакадемічної книжкової серії «Наука України у світовому інформаційному просторі».

 

За інформацією Науково-видавничої ради НАН України